У 1993–1995 роках група з десяти українських дослідників ГО «Центр досліджень усної історії і культури» під керівництвом д-ра Вільяма Нолла (США) провела широкомасштабне дослідження трансформації громадянського суспільства в селах України, що відбулася під пресом агресивної радянської кампанії з колективізації сільських громад України в період 1920-1930 рр. та Голодомору.
Мета проекту полягала у зборі першоджерел інформації про життя українського села до, під час, а також після колективізації. Використовуючи спеціально розроблений детальний опитувальник, дослідники записали близько 400 інтерв’ю з селянами старшого віку в центральній та східній частинах Україні. Зібрані свідчення служать першоджерелами для аналізу драматичних соціокультурних змін 1920-1930 рр.
Вибрані інтерв’ю (приблизно одна четверта з усіх записаних) були представлені у монографії Вільяма Нолла «Трансформація громадянського суспільства. Усна історія української селянської культури 1920-30 років», що вийшла друком 1999 року (видавництво РОДОВІД). Книжка стала живим голосом тих свідків, що пережили великі зміни в Україні, і джерелом для багатьох вітчизняних та західних дослідників, документалістів, істориків.
